Офіційний сайт Комунального закладу "Харківський ліцей №131 Харківської міської ради"

«З рідним словом міцніє держава»: заходи до Дня української писемності та мови

У День української писемності та мови за традицією у нашій школі відбувся вибірковий тур до Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, а у шкільній бібліотеці була презентована книжкова виставка до свята.

Учні та вчителі нашої школи долучилися до свята та організували виставку стіннівок «Мова – скарб нації».

Великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко сказав:«Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб». Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, – у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.

Галерея "9.11.2018 - заходи до Дня української писемності та мови"

Мова – історична пам'ять народу

Хто не любить своєї рідної мови,
той не заслуговує на ім’я «людина»
О.Гончар

9 листопада – День української писемності та мови, яка є візитною карткою держави. В.Лучук писав:

Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші трелі соло’вя.

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги.

Є два етапи розвитку слов’янського письма. Перший – коли слов’яни ще були язичниками й користувалися рисками та зарубками. Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. Але було це письмо «без построєнія», тобто не пристосоване до слов’янської мови. І так було доти, поки великі просвітителі слов’ян – брати Кирило і Мефодій – не створили алфавіт.

Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь первоучителя слов’ян) і глаголиця. Кириличний алфавіт з ХІ століття широко застосовується у духовній і світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янських народи. У середині ХVІ століття у східних слов’ян виникає друкарство та друкований алфавіт, створений з окремими змінами на основі півуставного письма. 1708 року за реформою, проведеною Петром І, старий друкарський шрифт було замінено у світській літературі гражданським шрифтом. З ХVІІІ століття гражданський шрифт, пристосований до звукового складу української літературної мови, поширився в Україні, і нині кирилиця – в основі нашого алфавіту.