/Files/images/natsonalno-patrotichne_vihovannya/Нац-патр виховання.jpg

Роль шкільної бібліотеки у формуванні національно-патріотичного виховання

Вдихнути в юну істоту душу громадянина – це значить передати не тільки радість, захоплення, гордість за все те, що становить собою наші святині, а й сердечний біль, тривогу, турботу за долю цих святинь – свободу і незалежність, честь і велич, багатство і славу нашої улюбленої Вітчизни. В.О.Сухомлинський

Ці слова В.О.Сухомлинського – видатного педагога, громадянина − можуть слугувати орієнтиром у національно-патріотичному вихованні молодого покоління. Утвердження громадянських цінностей, виховання почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції є одним із найважливіших пріоритетів загальноосвітніх шкіл. До цієї важливої місії долучаються і шкільні бібліотеки, які бібліотечними засобами сприяють формуванню у підростаючого покоління патріотичних почуттів, формуванню громадянськості.

Який же патріотизм, з якими якостями і рисами ми повинні формувати у дітей? Серед характерних ознак патріотизму визначається:

розуміння і сприйняття української ідеї;

сприяння розбудові державної незалежності;

засвоєння національних цінностей: української культури, мови;

прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті. Патріотичне виховання юних сприяє донесенню до них правдивої інформації про героїчне минуле українського народу. Сьогодення ставить перед бібліотечними працівниками важливе і невідкладне завдання – виховати свідомого громадянина, патріота рідної землі, який володіє всіма перерахованими вище якостями. Ефективність національно-патріотичного виховання залежить від форм і методів його організації. Пріоритетну роль у національно-патріотичному вихованні мають відігравати активні форми, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення. До активних форм належать різноманітні види дискусій, ситуаційно – рольові ігри, ігри-драматизації, “мозкові атаки”, інтелектуальні аукціони, бліц-турніри, веб-екскурси в історію, слайд- вернісажі, слайд-екскурси, віртуальні виставки, бібліомедійні уроки, подорожі віртуальними енциклопедіями, історичні часописи. Не треба нехтувати і традиційними бесідами, диспутами, лекціями, конференціями, вікторинами, конкурсами, усними журналами, різними формами роботи з книгою та періодикою.

Гордість за свою землю, свій народ, а значить, і національна свідомість формується лише за умови, коли людина добре знає історію і культуру рідної держави. Вивчення їх сприяє оволодінню читачами-дітьми знань про походження української нації, історичне минуле українського народу, його героїчні і трагічні сторінки. Особливе місце в вітчизняній історії займає тривала боротьба українського народу за свою державність, волю і незалежність. Виходячи з цього, шкільні бібліотеки висвітлювання саме цих процесів мають вважати одним з головних напрямів своєї роботи з читачами. Ці заходи повинні проводитися постійно і не носити тимчасового характеру.

Ці завдання бібліотекарі вирішують як традиційними бібліотечними формами, так і використовуючи сучасні інформаційні технології. При цьому ці форми роботи повинні ненав’язливо спонукати школярів до читання високодуховної літератури, розкриваючи разом з ними:

- красу й милозвучність української мови;

- неповторність і в той же час вразливість природи рідного краю, підводячи читачів до усвідомлення себе її частинкою;

- традиції українського народу, історію боротьби за свою незалежність;

- кращі морально-етичні якості людини.

У творчому тандемі з педагогами бібліотекарі намагаються донести до серця і розуму дитини, що патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, повазі до українських звичаїв і обрядів, відчутті своєї належності до України, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою, усвідомлення моральних та культурних цінностей, знання історії, звичаїв, обрядів, символіки.

У зв’язку з цим одним з напрямів патріотичного виховання дітей в бібліотеці є краєзнавство. Саме краєзнавча робота має посісти важливе місце в діяльності кожної бібліотеки з тим, щоб за допомогою краєзнавчих матеріалів сприяти вихованню у дітей патріотизму, національної свідомості, високої моральності. Ця робота повинна сприяти вихованню любові і дбайливого ставлення до рідної землі, – своєї “малої батьківщини”, її історії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи. Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, вивчати його історію, мову і культуру.

У процесі реалізації даних напрямків бібліотекарі у тісній співпраці з педагогічним колективом широко залучають учнів до духовних, історичних культурних традицій українського народу, до його ремесел, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва через книгу, організацію дослідницько-пошукової діяльності.

Важливим аспектом у вихованні патріотизму є популяризація літературного надбання письменників рідного краю, зокрема хрестоматії творів письменників. Бібліотекарі через світ книг розкривають читачам сторінки історичного минулого і сьогодення українського народу, його культурної й духовної спадщини, намагаються показати красу і велич рідної природи та людей, закоханих у свій край. Бібліотекарі повинні широко популяризувати літературний потенціал свого краю, організовувати голосні читання та обговорення літературних творів, творчі зустрічі з письменниками-земляками.

Завдяки цій роботі задовольняється багато дитячих інтересів, тут нерідко загоряється вогник, що пробуджує мрію, та справжні патріотичні почуття.

Досвід школи з національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання учнів – важлива складова формування свідомої розвиненої особистості, яка здатна переосмислити уроки минулого, сприяти формуванню сучасного позитивного іміджу країни, знати та вивчати історію свого краю. Враховуючи особливості поточного навчального року, суспільно-політичні умови, в яких перебуває наша держава, виховання свідомих громадян своєї країни, формування у них почуття національної гідності та патріотизму, відповідальності за майбутнє України, ознайомлення з прикладами відданого служіння своєму народу набуває першочергового значення для кожного вчителя. Відповідно методичних рекомендацій з патріотичного виховання (Лист МОН України від 27.11.2014р.№ 1/9-61) ,патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне виховання, сприяти формування у дітей та їх батьків національних та загальнолюдських цінностей. На виконання річного плану роботи школи, планів виховної роботи з учнями, які складають класні керівники, протягом навчального року було проведено цикл виховних заходів до Дня партизанської слави, до Дня українського козацтва, до річниці вшанування жертв голодоморута політичних репресій для учнів 1-9 класів, річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників. Для учнів початкових класів вчителями обираються найбільш ефективні форми роботи з урахуванням віку дітей: конкурсі віршів, прислів’їв та малюнків, перегляд тематичних презентацій, ігри - подорожі «Символи України», екскурсії рідним селом, спортивні змагання юних козачат, а також години спілкування, ігри, уроки пам’яті та уроки мужності та ін. Пізнавальним був тиждень початкових класів, в рамках якого проведено цікаву інтелектуальну гру «Я люблю Україну» та конкурс малюнків «Я малюю Україну». Для учнів 5-9 класів вчителями проводилися уроки мужності, тематичні години спілкування, усні журнали, бесіди, огляди художньої літератури, музейні уроки та ін.

Учні школи прийняли участь у кількох волонтерських акціях для українських військових, зібравши для них продукти харчування, теплі речі, обереги, малюнки, листівки:

- у жовтні 2014 року – по збору речей та продуктів харчування для українських захисників;

- у грудні 2014 року – в обласній акції «Надія» (учні передали воїнам листівки-надійки, сувеніри, малюнки) та Всеукраїнській акції «Миколайчики для героїв»;

- новорічно-різдвяній акції з ініціативи Сватівської ЗОШ № 6 «На гостину до школярів» - для військових силами учнів та батьків було приготовано і передано смачну домашню випічку;

- акції «Валентинка для солдата» за ініціативою учнів 9 класу школи у лютому 2015 року.

Волонтерські акції проводилися при активному сприянні та допомозі батьків, вчителів та працівників школи, жителів села. Питання «Патріотичне виховання» було розглянуто на батьківських зборах у січні 2015 року, педагоги та батьки спільно планували ефективну співпрацю з виховання свідомого патріота України.

Значна увага під час проведення таких заходів приділяється формуванню в учнів почуття національної гідності, виховання поваги до національних символів та святинь Батьківщини, до людей, які відіграли важливу роль у формуванні української державності, до героїв свого народу.

Кожен робочий тиждень починається співанням ДержавногоГімну Українина робочій лінійці всією шкільною родиною. Протягом листопада - грудня для учнів всіх класів було проведено урочисту лінійку з нагоди Дня Гідності і Свободи України (21.11.2014р.), урок пам’яті доДня пам’яті жертв голодомору30-х років (25.11.2014р.), урочисту лінійку до Дня збройних сил України (06.12.2014р.).

Особливий Урок мужності з нагоди Дня збройних сил України відбувся в школі 10.12.2014р. В гості до школярів завітали українські воїни, бійці батальйону зі Львівщини, які сьогодні боронять рідну державу на східних територіях України. Захід пройшов у формі щирого невимушеного спілкування дітей і українських патріотів. Гості звернулися до школярів зі словами подяки за підтримку, розуміння важливості випробування, яке випало на долю України та допомогу. Учні дарували гостям слова вдячності, вірші та українські патріотичні пісні, які лунають на всіх шкільних заходах. З особливим хвилюванням військові приймали від дітей подарунки - малюнки, листівки, вироби з найкращими побажаннями швидкої перемоги, миру і добра. Такий урок патріотизму мав неперевершене значення для свідомості учнів як приклад справжнього непідробного патріотизму та відданого служіння своєму народу, підтвердження того, що Україна – єдина країна, незалежно від території та місця проживання людей, і всі громадяни України – і на сході, і на заході виступають за мир і територіальну єдність, неподільність кордонів та незалежність нашої держави.

Враховуючи, що патріотичне виховання має здійснюватися не лише в позаурочній діяльності, але й на кожному уроці, вчителями початкових класів, української мови та літератури, музики практикуються каліграфічні хвилинки патріотичного спрямування, вивчення віршів та пісень українських авторів, вікторини - бесіди «Україна – єдина країна». На уроках історії, географії, правознавства використовуються інформаційні матеріали з сьогодення України, краєзнавчі матеріали, елементи правової абетки з метою підвищення правосвідомості учнів. Учнями 5 класу підготовлено проекти-дослідження «Історія мого роду» та «Історична топоніміка України», учнями 9 класу – добірку досліджень - презентацій «Культурна спадщина українського народу».

У кожній класній кімнаті, фойє школи змістовно, з глибоким виховним потенціалом та смаком оформлено куточки національного виховання.

Потягом січня – лютого традиційно проведено Декаду національно-патріотичного виховання, в рамках якої пройшли змістовні, інформаційно-наповнені виховні заходи, спрямовані на виховання в учнів глибокої поваги до минулого свого народу, почуття єдності з тими, хто сьогодні виборює територіальну цінність і неподільність нашої Батьківщини, відстоює мир ціною власного життя:

- уроки мужності та уроки пам`яті до Дня Соборності України та Дня пам’яті героїв Крут;

- урок – реквієм доДня пам’яті жертв Голокосту;

- музейні та бібліотечні уроки , інформаційні години та години спілкування до 72-ї річниці визволення від німецько-фашистських загарбників: «Ми пам’ятаємо їх імена», «Мій край в роки війни», до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 26-ї річниці виводу радянських військ з Республіки Афганістан;

- урок-реквієм до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні та річниці Революції Гідності;

- учнями 5 класу підготовлено міні-проекти «Моя родина в роки Великої Вітчизняної війни», а учнями 5-9 класів – «Я хочу, щоб моя Батьківщина…»;

- за ініціативою учнів 9 класу проведено акцію «Валентинки» для солдатів», в рамках якої учні всіх класів підготували вітальні листівки з найкращими побажаннями, листи та малюнки для воїнів , які були передані солдатам найближчого блок-посту;

- проведено екскурсію пам’ятними місцями села;

- проведено конкурс дитячих малюнків та обладнано виставку «Ми – за мир в Україні»;

- в шкільному музеї оформлено тематичні експозиції та проведено екскурсії для учнів.

У лютому в школі проходить Декада рідної мови. Урочисте відкриття Декади відбулося 23 лютого в актовій залі школи. Протягом Декади для учнів 1-4 класів проведено цікавий мовний турнір «Відкрий, о рідно мово, свої золоті скарбниці», для учнів 5-9 класів – свято мови «Розквітай, українська мово!», конкурси читців поезії Т.Г.Шевченка та малюнків за творами Кобзаря, усні журнали та бібліотечні уроки, виставки літератури у шкільній бібліотеці. 4 березня було проведено виховний захід до 200-річчя від дня народження автора українського гімну, композитора М.Вербицького. Учні дізналися про історію створення гімну, про те, як багато років українські патріоти намагалися зберегти урочисту пісню для нащадків та співали його в найурочистіші періоди державотворення, переглянули матеріали відеохроніки, а в кінці учні і вчителі з особливим піднесенням і хвилюванням заспівали «Ще не вмерла Україна».

Пропаганда багатої культурної спадщини українського народу, знайомство учнів з найкращими зразками театрального, музичного мистецтва, творчістю українських письменників відбувається на заняттях театрального, хореографічного, поетичного гуртка, які працюють в школі, через участь школярів у літературних, творчих конкурсах та фестивалях.

Учні школи стали активними учасниками районних фестивалів, конкурсів та виставок: Свистунівського фестивалю поезіїТараса Григоровича Шевченка, «Чудова моя Україна», «Мій земляк Володимир Даль», виставках з декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Знай і люби рідний край» та малюнків за творамиТ.Г.Шевченка.

Ефективне національно-патріотичне виховання школярів в школі, в родині – запорука формування в учнів усвідомлення власної причетності до майбутнього рідного краю, свого народу, своєї держави, розуміння необхідності дотримання конституційних і правових норм, набуття ними соціального досвіду, формування у молоді міцної громадянської позиції, прагнення до виявів відповідальної патріотичної поведінки, зміцнення світогляду справжнього патріота України. У цьому педагогічний колектив школи вбачає своє головне завдання.

Громадянське виховання в бібліотеках (методичні поради).

Поблема виховання громадянина – патріота постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. І актуальною вона буде до тих пір, поки держава існуватиме як соціальний інститут.

Адже існує пряма залежність між державою і людиною. Якісно нову демократичну державу можуть створити лише свідомі громадяни, які люблять Україну, свій народ, націю і готові самовіддано служити їх інтересам.

Виховання у молодих поколінь почуття любові до Батьківщини, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визначені проблемами загальнодержавного масштабу.

Мета й завдання громадянського виховання.

визнання й забезпечення в реальному житті пріоритету прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство;

усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

формування національної свідомості, усвідомлення належності до рідної землі, народу, визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини;

виховання почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщині;

утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість;

формування соціальної активності особистості на основі таких соціальних умінь: готовності до участі в процесах державотворення, здатності до спільного життя і співпраці в громадянському суспільстві, готовності взяти на себе відповідальність; здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, здатності до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей;

працелюбності особистості, відповідальності за свої дії;

формування політичної та правової культури засобами громадянської освіти, яка дає знання про політичні системи і владу на всіх рівнях суспільного життя; про закони та законодавчі системи; виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови;

розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особистісну позицію в тих чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та вчинків;

уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, спілкуватися з демократичними інститутами, органами влади, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаними зі способами соціального захисту;

формування толерантного ставлення до інших культур і традицій;

виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильства; активне запобігання виявленню деструктивного націоналізму, шовінізму, фашизму, месіанських настроїв.

Плануючи комплекс заходів по громадському вихованню бібліотекар має чітко орієнтуватись в термінах – громадянин, громадянськість, громадянське суспільство, громадянське виховання.
Сучасна законодавча і нормативна база в нашій державі визначає громадянина як людину, яка живе в демократичній країні і має конституційні невід’ємні громадянські права, свободи і обов’язки.
Громадянин реалізує і захищає свої права і свободи, дотримується існуючого порядку і разом з тим вимогливо ставиться до влади, бере активну участь у громадському суспільно – політичному житті держави з метою захисту демократичних цінностей і громадянських свобод. Вихованню саме такого громадянина має сприяти сучасна бібліотека.

Громадянське суспільство – поняття, що вживається для означення сукупності існуючих у суспільстві відносин. Його існування втілюється у приватному житті громадян, у функціонуванні вільного ринку, у безперешкодному поширенні духовних, релігійних, моральних і національних цінностей, у добровільно сформованих асоціаціях та організаціях громадян, в усій різноманітності вільно здійснюваних ними міжособистісних зв’язків (сімейні, общинні, економічні, культурні, релігійні тощо).

Громадськість розглядається в сучасних умовах як готовність і здатність людини, громадянина до активної участі у справах суспільства й держави на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов’язків. Розуміння громадянськості як сукупності високорозвинених моральних якостей суб’єкта передбачає: зрілість політичної та правової свідомості; почуття патріотизму, причетності до історичної долі вітчизни та народу, усвідомлення себе як повноправного громадянина соціальної спільності, своєї країни.

Сьогодення ставить перед бібліотечними працівниками важливе і невідкладне завдання – виховати свідомого громадянина, патріота рідної землі, який володіє всіма перерахованими вище якостями.
Ефективність громадянського виховання залежить від форм і методів його організації.

Пріоритетну роль у громадянському вихованні мають відігравати активні форми, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії.

До активних форм належать різноманітні види дискусій, ситуаційно – рольові ігри, ігри-драматизації, “мозкові атаки”, інтелектуальні аукціони, метод аналізу проблемної ситуації.

Важливе місце посідає проектна робота: організація різноманітних проектів та компаній, видання газет і журналів в школі чи бібліотеці.

Не треба нехтувати і традиційними бесідами, диспутами, лекціями, конференціями, різними формами роботи з книгою та періодикою.

Радимо провести бесіди, уроки державності на теми: “Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн”, “Державна символіка Батьківщини”, “Наша Вітчизна Україна”; огляди періодики: “Пульс планети”, “За текстами газет” та інші. Актуальні “Свято рідної мови”, Шевченківські читання, уроки мужності, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни. Доречним будуть і заходи екологічного змісту, заходи, що сприяють вихованню правосвідомості та розвитку підприємницької ініціативи.

Ефективною формою роботи є клуб, як самодіяльне об’єднання, що сприяє задоволенню різнобічних інтересів та потреб молоді у підвищенні своєї громадянської культури.

Тут реалізується принцип добровільного членства, тематичного самовизначення, самоуправління, самоосвіти, колективного підходу до реалізації прийнятих рішень, індивідуалізації форм і методів роботи, спрямованості на досягнення соціально-значущого результату, самореалізації особистості, реалізації пропозицій членів клубу.

В клубі проходить апробація нових методів і прийомів, демократичних форм.

Для прикладу пропонуємо Вам програму роботи клубу старшокласників “Громадянин” (див. додаток № 1).

Необхідно передбачити широкий спектр інформаційних форм роботи. Актуальними є інформаційні місячники, декади, тижні громадянської тематики, предметні дні, дні нової книги тощо. В передвиборчий період радимо організувати в бібліотеці інформаційно – консультаційний пункт “Молодому виборцю”. Бібліотечний фонд необхідно розкривати за допомогою книжкових виставок, тематичних полиць: “Конституція – паспорт держави”, “Ми – українці”, “В родиннім колі ми усі єдині”, “Колись історія назве наш час народженням людини”, “Мій отчий край ні в чому не повторний”, “Держава. Молодь. Закон”, “Україна: утвердження незалежної держави” та інші.

Важливу роль у формуванні громадянина відіграє залучення його до участі у громадських акціях та ініціативах (благодійна допомога, екологічні проекти, соціологічні опитування тощо). Варто продовжити реалізацію цільової програми “Поринемо в світ книги”, залучивши молодь до благодійної допомоги своїм ровесникам, обмеженим у пересуванні. Уміти визначати життєві проблеми своєї громади, прагнення до участі у їх розв’язанні є ознаками соціальної активності молодої людини.

Застосування наведених форм і методів громадянського виховання повинно формувати в особистості поведінкові норми, що включають в себе вміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично та всебічно розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, здатність орієнтуватися і адаптуватися в нових соціальних умовах, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізуватися тощо.

Додаток 1. ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА КЛУБУ “ГРОМАДЯНИН”

Тема І. Україна – суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Розкривається боротьба народу України за свою державу, основні державотворчі документи: Конституція Пилипа Орлика, Березневі статті Б. Хмельницького, Універсал Центральної Ради, Декларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України, Конституція України від 28 червня 1996 року. Обговорюються соціально-економічні перетворення в молодій незалежній державі, початок духовного відродження українського народу. Члени клубу готують реферати і доповіді по цих темах.

Тема ІІ. Національна самосвідомість особистості.

Вивчається поняття етносів, націй, національних груп, національної самосвідомості. Прояви національної самосвідомості: любов до своєї Батьківщини, свого народу; віра в його духовні сили, покликання і щасливе майбутнє; вміння осмислювати історію, культуру, мистецтво, цінності, мораль, звичаї, обряди, символіку рідного краю. Знання материнської мови – першооснова національної самосвідомості. Заняття проводиться у формі діалогу.

Тема ІІІ. Громадянин, держава і влада.

Розглядаються поняття: політична влада, політичний режим як система здійснення державної влади, демократія як система і форма організації політичного життя суспільства, правова держава і громадянське суспільство, політичні дії і політична поведінка, політична культура.

Тема ІV. Права, свободи, обов’язки громадян.

Класифікація прав. Громадянські та політичні права. Соціально-економічні права. Колективні права, права меншин, права народів, свобода людей, свобода волі та відповідальності, обов’язки громадян. До участі в засіданні залучаються депутати, працівники правоохоронних органів.

Тема V. Планетарна свідомість.

Типи і види сучасних міжнародних відносин: глобальний (ООН), над регіональний (Рух неприєднання), регіональний, двосторонній. Сутність, зміст, функції і засоби зовнішньої політики. Розуміння світу, як єдності різноманітності.

Проводиться у вигляді “Відкритої кафедри”. На відкриту кафедру піднімається член клубу у ролі громадянина світу, людини, жителя Землі, він говорить про глобальні світові проблеми, особисту стурбованість тим, що коїться в світі так, як би він звертався до всього людства.

Тема VІ. Людина і праця.

Трудова активність, підприємництво, конкурентноспроможність, соціальна адаптація, бізнес і духовність. Для реалізації засвоєння теми використовуються тести, ділові ігри, тренінги, дискусії.

Тема VІІ. Гуманізм як тип свідомості, спосіб життя громадян України.

Повернення до загальнолюдських цінностей і гуманістичних ідеалів. Гуманістичні якості громадян України: доброта, чуйність, увага, милосердя, щедрість, совість, чесність, повага, правдивість, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага до своїх батьків і роду. Навички сучасного соціального життя. Бажано залучати членів клубу до благодійницької діяльності, участі у святах народного календаря тощо.

Тема VІІІ. Людина і її “Я”.

Самосвідомість, совість, авторитарна совість, гуманістична совість, задоволення і щастя, проблема мети і засобів, смисл духовності, особистості. Патріотизм – духовна цінність громадянина. Тему слід розглядати у формі поглілогу.

Л І Т Е Р А Т У Р А:
Арендарчук О.А. Ми – Українці// Позакласний час. – 2004. - №1-2. – С. 36-37.
Іова В.Ю., Люріна Т.І. Формування громадянської культури особистості: Навчально-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – 172 с.
Осипець Р. Критерії оцінки рівня сформованості національної самосвідомості особистості // Позакласний час. – 2004. - №1-2. – С. 23-24.
Павлова Л. Виховання свідомого громадянина України – головне завдання позашкільної освіти // Директор школи. – 2004. - №19. – С. 23-26.
Чорна К.І. Виховання громадянина, патріота, гуманіста: Науково-методичний посібник. – К.: ПП “Медіана”, 2004. – 60 с.
Чорна К.І. Виховання моральності громадянина // Шкільний світ. – 2003. - № 15 (квітень). – С. 1-2.

Джерелами патріотичного виховання є рідне слово батька і матері, колискова пісня, культ Матері та Батька, рідна оселя, садиба, батьківщина і Батьківщина, героїчне минуле народу, життєдіяльність історичних постатей народу (політичних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва і культури), конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни. В арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне — це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства і краси своєї Вітчизни

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами 14-35 річного віку соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури. Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту. Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право.

Завдання національно-патріотичного виховання:- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; - виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки — Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь; - сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу; - формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації; - формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини; - відновлення і вшанування національної пам'яті; - утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки. Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності; - формування психологічної та фізичної готовності, молоді, до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби; - відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді; - забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами; - консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання; - сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді; - підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини; - створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави; - сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості; - виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності; - створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя; - реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання. В рамках національно – патріотичного виховання в школі проводяться виховні години, бесіди, темами яких є: святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо. Традиційним стало проведення святкувань Дня Збройних Сил України, Дня Соборності, Дня Захисника Вітчизни, Дня української письменності, відзначення Дня міста, змагань «Козацькі забави». В рамках святкування цих знаменних дат було проведено: - виховні години в усіх класах; - зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни і учасниками бойових дій; - зустрічі з членами громадської організації

Реалізація пріоритетного напрямкувиховання :Для педагогічного колективу нашої школи патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним.

Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. Патріотизм у сучасному розумінні– це відчуття того, що в моєму класі, школі, районі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.


АНКЕТУВАННЯ

Анкета Чи любите Ви свою країну?

– так– важко відповісти – ні

І Чи пишаєтесь Ви тим, що є громадянином України?

- так - важко відповісти- ні

Чи знаєте Ви історію свого рідного міста?

– так– важко відповісти– ні

Чи дотримується Ваша родина звичаїв татрадицій нашого народу?

– так– важко відповісти – ні

Чи поважаєте Ви українську мову?

– так – важко відповісти– ні

Чи спілкуєтесь Ви українською мовою?

– так – важко відповісти– ні

Чи потрібна Україні друга державна мова?

– так – важко відповісти– ні

Чи вважаєте Ви службу в армії обов’язком громадянина України?

– так – важко відповісти – ні

Чи читаєте Ви художню літературу рідною мовою?

– так – важко відповісти – ні

Чи вважаєте Ви себе патріотом України?

– так – важко відповісти– ні

Кiлькiсть переглядiв: 1247