Принципи дистанційного навчання

Досвід використанняІнтернет-ресурсіву навчанні виявив проблему інформаційного перенасичення і дезорієнтації школяра, який ще не підготовлений до продуктивної діяльності. Учень, який одержує доступдоІнтернет-інформації, повинен уміти не тільки засвоювати, а йстворювати власну освітню продукцію.Креативнапозиція учня, якапопереджує просте засвоєння нимневідфільтрованоїінформації, — необхідна умова особисто-орієнтованої дистанційної освіти 3 метоюреалізації такої спрямованості в дистанційному навчанні визначені такіпедагогічні принципи.


1. Продуктивна орієнтація навчанняГоловна метаІнтернет-занять— створення учнями власних творчих продуктів у досліджуванихза допомогою мережі навчальних галузях. використання ними інформаційних івеб-технологійдля демонстрації й обговорення досягнутихрезультатів.

Якщо спочатку зрозуміло, якого роду, в якій формі і за який термін учні створять новий для них результат, то цей результат, що передбачається, і є метою, що визначає специфіку дистанційного навчальногопроцесу.

Освітньою продукцією для учнів у дистанційному навчанні можутьвиступати їх способи розв'язування навчальних проблем, сконструйовані графічні образи, знайдена в мережі Інтернет і систематизована певним чином інформація, телекомунікаційні дискусії чи дистанційнеспівробітництво за загальною темою з однолітками з інших шкіл і міст, результати участі в спільних дистанційних освітніх телекомунікаційнихпроектах, віртуальних екскурсіях, природничонаукових, економічних, соціологічних та інших дослідженнях, виконуваних як за допомогоюмереж, так і в традиційній формі.

Можливість демонстрації учнями продуктів своєї освітньої діяльності збільшує кількість потенційнихвеб-глядачів, що створює широкі можливості для обговорення, розвитку й експертної оцінки творчихдосягнень учнів.

2. Індивідуалізація дистанційного навчання.Організація проектів,олімпіад та інших форм дистанційного навчання відбувається з опороюна індивідуальні особливості, рівень підготовленості і мотивацію учнів.

Система контролю зовнішніх освітніх продуктів учнів дозволяєадекватно виконати діагностику їх особистісного навчального зростання. Цим принципом припускається, що для оцінки результатів дистанційного навчання учень повинен виконати як мінімум два освітніх продукти на одну тему, наприклад на початку і наприкінці вивченнятеми.

3. Відкритість змісту освіти і навчального процесу.Взаємодія зосвітньою інформацією і віддаленими учнями розвиває у них універсальні уміння дистанційної діяльності, які не формуються в традиційному навчанні, але є умовою життя в сучасному інформаційномусуспільстві.

Традиційною загальноприйнятою схемою навчання є така: вчительпояснює новий матеріал — учень закріплює його за підручником —учень відтворює здобуту інформацію. У цьому випадку відбуваєтьсяспрямованість на фіксований зразок — підручник, наочне приладдя.Збільшення обсягу доступної освітньої інформації, культурно-історичних досягнень людства, світових культурних і наукових скарбівпотребує іншого, аніж в очному навчанні, підходу до проблеми конструювання змісту освіти. Зміст освіти відіграє роль середовища для організації діяльності учнів.

У відкритому освітньому просторі учень вибудовує індивідуальнуосвітню траєкторію. Форми підбору і структурування змісту дистанційної освіти дозволяють використовувати дані, які не містять єдиногоінформаційного джерела, що значно розширює потенційне освітнє середовище Наприклад, застосування в якості навчального посібника такзванихвеб-квестів— тематично підібраних гіпертекстових матеріалів з посиланнями на локальні чи глобальні ресурси — дозволяє учняммаксимально індивідуалізувати освітню траєкторію свого навчання.

4. Пріоритетдіяльнісногозмісті перед інформаційнимТрадиційний зміст освіти концентрується в однакових джерелах — підручниках і посібникахосновне призначення яких — трансляція учням відібраного змісту. Зростання обсягу освітніхІнтернет-ресурсів, можливість швидкого доступу до світових культурно-історичних досягненьлюдства змінюють звичну роль змісту освіти. Значний обсяг, відкритість і доступність інформації в мережі Інтернет не потребують повного засвоєння і репродукції. Акцент у цьому випадку переноситьсяна діяльність учня, на технології по, за допомогою якої він створюєосвітню продукцію, що планується.

Дистанційне навчання дозволяє використовувати телекомунікаційні методи конструювання знань, при яких немає спільного для всіх інформаційного джерела, і спрямованість навчання відноситься не до матеріалу, а до самої діяльності, здійснюваної учнями за допомогоюметодів дистанційної творчості. До таких методів належать методиучасті в дистанційних конференціях, дистанційний «мозковий штурм»,способи створення інтерактивнихвеб-сторінок,мережевихтворчихробіт, методи роботи з пошуковими системами, порівняльний аналіз інформації ввеб-середовищі, методи дистанційних дослідних робіт,колективних освітніх проектів тощо.

5. Інтеграція педагогічних і телекомунікаційних технологійЦілі,зміст, форми і методи навчання повинні відповідати особливостямтехнічних, програмних і технологічних комп'ютерних засобів (електронна пошта, Всесвітня павутина, чаївеб-форуми,відеоконференції,ICQта ін. ) Необхідна алгоритмізація дистанційної діяльності їїінтеграція з організаційно управлінською освітньою діяльністю. Система організації дистанційної взаємодії віддалених один від іншоюсуб’єктів навчання спрямована на створення сприятливих умов їх продуктивної діяльності, вирішення проблем взаєморозуміння, поетапногорозвитку необхідних навичок комунікації адекватну оцінку результатів навчання.

Кожна форма дистанційних телекомунікацій має специфіку, щонакладає обмеження на освітній процес. І, навпаки, необхідністьзастосування тих чи інших освітніх технологій передбачає пошукадекватних їм телекомунікаційних засобів і інформаційних технологійНаприклад для індивідуальних занять інтенсивність взаємодіїтьюторай учня не так важлива, тому для забезпечення занять достатньоможливостей електронної пошти. Для дистанційних занять у групі де кількість і якість освітніх взаємодій визначає ефективність навчаннябільш прийнятним с режимтеолеконференційта форумів.

6. Принцип оптимального об єднання очних і дистанційних формдіяльності учнівДля кожного учня встановлюються співвідношенняміж йогомережевоюй очною навчальною діяльністю, підтримуваної якочними, так і віддаленими вчителями.Дистанційне навчання неприпускає постійною перебування учня за комп'ютером.

7. Діяльніснікритерії оцінкиІснуюча система очної шкільної освітиприводить до тою, що лідерами відвідуваності серед освітніхсайтівєрізні колекції рефератів і готових контрольних робіт, а не «колекціїосвітніх інструментів», де містилися б набори способів пізнання, методів навчання, необхідних для здійснення реального навчання. Використання учнями чужих готових рефератів визначається недосконалістюконтрольних вимог традиційної системи освіти, в якій перевіряєтьсявідчужений від учня продукт, а не його власні освітні зміни.

Перевірці повинні підлягати не інформаційні, адіяльніснірезультати навчання. В цьому випадку очний залік чи дистанційний екзамендля учнів будується на рефлексивних питаннях і завданнях типу«Опишіть способи досягнення здобутих вами результатів». Подібнасистема контролю оцінює не стільки матеріалізований продукт учня,наприклад реферат, який може бути взятим, з «колекції рефератів», скільки особисту діяльність учня, яка характеризується його внутрішнім навчальним зростанням.

Кiлькiсть переглядiв: 39